Тип інформаційного сприйняття впливає на ефективність навчання дитини. Якщо з раннього дитинства знання будуть подаватися малюкові виходячи з того, яким чином він сприймає навколишній світ, то результативність навчання підвищиться в рази. Але, безумовно, необхідно розвивати всі канали.
Способи сприйняття інформації людиною
У розпорядженні людини є кілька таких способів. Вони визначаються п'ятьма органами чуття: зором, слухом, дотиком, смаком і нюхом. У зв'язку з цим існує певна класифікація інформації за способом сприйняття:
- візуальна;
- звукова;
- тактильна;
- смакова;
- нюхова.
Візуальна інформація сприймається за допомогою зору. Завдяки очам до мозку людини надходять різні зорові образи, які потім там обробляються. Слух необхідний для сприйняття інформації, що надходить через певні звуки (мови, шумів, музики, сигналів). Органи дотику відповідальні за можливість сприйняття тактильної інформації. Рецептори, розташовані на шкірі, дозволяють оцінити температуру досліджуваного об'єкта, тип його поверхні, форму. Смакова інформація надходить у мозок від рецепторів на язику і перетворюється в сигнал, за яким людина розуміє, який це продукт: кислий, солодкий, гіркий або солоний. Нюх також допомагає нам у пізнанні навколишнього світу, дозволяючи розрізняти та ідентифікувати всілякі запахи. Головну роль у сприйнятті інформації відіграє зір. На нього припадає близько 90% отриманих знань.
Як сприймається інформація?
Сприйняття інформації - це знайомство людини з предметами, об'єктами і людьми, які оточують. Інформація сприймається людьми за допомогою п'яти органів чуття: зору, дотику, нюху, слуху і смаку. Ми чуємо музику, пробуємо їжу, дивимося фільми, тиснемо один одному руку. Завдяки нашим органам чуття, ми аналізуємо отримані відомості, маємо уявлення про них. Крім цього, ми спираємося на минулий особистісний досвід і знання, які вже у нас є. Збираючи все це в одне ціле, ми отримуємо повний спектр інформації про який-небудь предмет або людину. Методи сприйняття інформації базуються на процесах, які пов'язані з психікою людей:
- Мислення. Коли людина з чимось знайомиться, вона згадує те, що вже знає.
- Комунікація. Людина може назвати що-небудь.
- Емоції. На різні явища людина реагує по-різному.
- Воля. Людина може організувати сприйняття.
Основні типи сприйняття інформації
Теорія про канали сприйняття належить Нілу Флемінгу, шкільному інспектору з Нової Зеландії. Він установив, що людина пізнає світ за допомогою п'яти органів чуття. У психічно здорових дітей розвинені всі канали, однак завжди один із них домінує.
При однаковому поданні шкільного матеріалу одні діти встигають на відмінно, інші відстають. Це відбувається не тому, що хтось розумніший чи дурніший, а тому, що інформацію потрібно подавати різними способами і види завдань повинні бути різними. Наприклад, якщо вчитель подає інформацію винятково на класній дошці, то встигати будуть тільки візуали, інші ж можуть відставати так чи інакше.
Психотип дитини залежить від того, як вона сприймає навколишній світ. Існують 4 типи сприйняття інформації:
- за допомогою зору - провідний візуальний канал;
- за допомогою слуху - провідний аудіоканал;
- за допомогою обмацування предметів - провідний тілесно-чутливий канал (кінестетичний);
- за допомогою логічних міркувань - провідний логічний канал (цифровий, дигітальний).
Діти-візуали
Візуал сприймає основну частину інформації через органи зору. Такі діти надають перевагу наочним посібникам і красивому оформленню. З одного боку, ці люди багато мріють, фантазують, мислять картинками, з іншого - їм не чужа стратегія і чітке планування.
Візуали завжди думають про те, як виглядають збоку і ніколи не дозволять собі одягнутися неохайно. Діти-візуали зазвичай не додають проблем своїм батькам. Вони можуть довго малювати, розглядати картинки, працювати з пластиліном. Багате уявне мислення дозволяє візуалам добре знатися на графіках, діаграмах, схематичних зображеннях. Але вербальну інформацію вони засвоюють важче. Учитися їм легше з наочними посібниками: плакатами, слайдами, картками.
Школярі повільно говорять і погано запам'ятовують усне мовлення, однак можуть компенсувати це, роблячи виписки і замітки. Підкреслюючи і виділяючи кольором ключові моменти, дитина звикає виділяти головне, не відволікаючись на зайві деталі.
Виразні жести вчителя для візуалів відіграють роль якорів зорової пам'яті. Хороший ефект дають наочні приладдя: плакати, магнітні дошки, фліпчарти, навчальні картки, навчальні фільми та слайди.
Діти-аудіали
«В одне вухо влетіло, в інше вилетіло» - це про кого завгодно, але тільки не про аудіалів! Саме слух є головним каналом сприйняття даного психотипу. Такі діти ловлять інтонацію співрозмовника, оцінюють тембр голосу, їм не важливо, що говорять, важливо - як. Аудіалу не важко впізнати будь-яку людину за голосом. У нього прекрасна пам'ять і слух. Краще не переривайте аудіала - він цього не любить. «Слухач» - великий любитель суперечок і неймовірних історій, обожнює музику, знає напам'ять багато віршів, із задоволенням декламує. Вважає за краще вчитися, прослуховуючи лекції та аудіокниги, не любить читати і писати.
Типові проблеми дитини-аудіала - труднощі з орфографією і читанням, неуважність і забудькуватість. Для поліпшення навичок концентрації дітям рекомендується промовляти свої дії. Корисно походити на курси ментальної арифметики, щоб внутрішня зосередженість стала звичкою і не викликала напруги.
Діти-кінестетики
Кінестетику, як повітря, потрібні відчуття. Такі дітки рано починають повзати і ходити, їм потрібно постійно перебувати в русі: бігати, стрибати, грати. Концентрація уваги у них погана. Кінестетик надто чутливий до одягу, йому постійно щось коле, тисне, заважає. Щоб запам'ятати інформацію, краще власноруч її записати. З тестами і лабораторними завданнями вони цілком справляються, а ось твори даються важко.
Таким дітям необхідні перерви між заняттями для зарядження енергією, також корисно давати їм дрібні доручення, пов'язані з рухом. Курси з ментальної арифметики допоможуть дитині-кинестетику поліпшити концентрацію уваги, впоратися з забудькуватістю, подолати неуважність.
Маленькому кинестетику потрібні часті перерви з моторною розрядкою. Досвідчені вчителі намагаються давати таким дітям дрібні доручення: сходити за крейдою або класним журналом, відкрити вікно, полити квіти. Корисно використовувати моделі й макети, дивитися документальні фільми і наводити приклади з повсякденного життя.
Діти-дигітали
Дигіталу потрібно все детально й логічно осмислити. Для цього він використовує цифри і знаки. Такі люди люблять чіткі формулювання, акуратну документацію. Дигітал вибирає сенс і функціональність, а не емоції.
Такі діти зазвичай затиснуті, негнучкі, скупі на жести і похвали, завжди контролюють те, що говорять. Для них сказане слово - не порожній звук. Даний тип близький до кінестетиків, але перш ніж щось робити, він спочатку вирішить, як це краще втілити в життя.
Це діти-дослідники, які з радістю розберуть пульт від телевізора, розпатрають подушку, спробують препарувати жабу. І не через жорстокість, а через допитливість. Такі діти легко навчаються за книгами і конспектами, але в силу своєї відчуженості й інтроверсії не можуть похвалитися хорошою моторикою і не дружать із фізкультурою.
Як визначити психотип дитини?
Щоб визначити, до якого психотипу належить ваша дитина, запропонуйте їй зіграти в гру: нехай уявить себе в лісі й опише власні відчуття. Аудіал буде говорити про звуки: спів птахів, шелест листя, шум дощу. Візуал «побачить» пейзаж: дерева, стежки, небо. Кінестетик відчує свіже повітря, м'яке листя під ногами. Дигітал буде думати про те, де роздобути компас і карту, щоб вибратися з лісу.
Батькам слід дізнатися про психотип своєї дитини, щоб ефективно вибудувати навчальний процес. Але незалежно від типу сприйняття, потрібно любити своїх дітей і піклуватися про них - без цього успіх у житті малоймовірний. Усім дітям необхідні заняття для загального розвитку, щоб виявити прихований творчий та інтелектуальний потенціал.
